Про війну, дитинство і голод
За матеріалами інтерв‘ю, яке люб‘язно надала моя бабуся Текля ( нині покійна). Власне факт її смерті і спонукав мене обробити матеріал, який я відносно нещодавно (30 листопада 2019 року) записав на диктофон. Додатки: 1світлина Прохніцький Іван Федорович (05.05.1936-06.12.1999) Прохніцька Текля Миколаївна (25.01.1940-30.03.2020); 2 світлина з онуком Ігорем. Р-респондент. Прохніцька Текля Миколаївна (1940 року народження, на момент проведення інтерв‘ю мала вік 79 років І-інтерв‘юер. Прохніцький Олександр, онук. І. Розкажіть про своє дитинство, якого ви року народження і де проживали в дитинстві. Р. Я родилась 1940 року, 25 січня в селі Рудківці, Новоушицького району Хмельницької області, тоді Кам‘янець-Подільської. Батьки працювали в колгоспі. І. А до того як створили колгосп де працювали? Р. Мали своє поле, олійню. В мого діда була пасіка, жорна (такі круглі камені з ручкою для перетирання пшениці в муку ручним способом). І. Розкажіть про найяскравіший