Цікава історія

Історія замку бере свій початок від королівського роду Пржемисловцу. Перший камінь заклав Пржемислав Отакар І, 1226 року, вимінявши скелястий острів на шість сіл. Звіков належить до найдавніших зразків середньовічної архітектури.  Historie hradu Zvíkova je od počátku spojena s královským rodem Přemyslovců. První krok k založení pravděpodobně uskutečnil Přemysl Otakar I. (1197-1230), který roku 1226 vyměnil tzv. oujezd Oslovský, patřící do majetku kláštera v Doksanech, za šest jiných vesnic. Získal tak do vlastnictví i skalnatý ostroh, na kterém byl hrad vybudován. Zvíkov patří k nejpřednějším stavbám české středověké světské architektury. В 1306 році рід Пржемисловцу вимер, а замок 🏰 перейшов Їндріху з Рожберка. Найяскравішою сторінкою було правління Карла 4, за правління якого (1346-1378) за якого палац був суттєво відреставрований і визнаний королівською резиденцією.Вже потім власники маєтку мінялись, але в основному належали Рожмберкам чи Швамберкам. Roku 1306 vymřel rod Přemyslovc

    Перша пам'ятка, яку зустрів був костел святої Катерини і францисканців, закладений в 1478-1491 роках в готичному стилі. В середині 17 століття зазнав змін і перебудови.                                  Площа  Собор, який розмістився на 15 меридіані.                      Вежа замку   А ось і замок, в середину якого потрапити не вдалося через зйомки фільму.  Загалом на все про все у мене пішло 1,5 години. Карантин, музеї зачинені, але свою дозу краси я отримав. Цікаво було дізнатися про те, що колись місто складало конкуренцію Празі, таке потужне тут було самоврядування. Також проживала художниця Марія Хоппе-Тайнітцерова, яка створювала килими по типу гобеленів.    

 Червона Льгота (Červená Lhota)  А ось це вже справжній замок 16 ст. Červená Lhota, дуже гарне і романтичне місце не лише для туристів, а й кіношників. До нього я допетляв на велосипеді за дві години.Сюди з'їжджаються для церемоній весіль, гарних селфі, зйомок. Розміщений на скелястому острові, посеред річки. Від цього складається враження, що замок знаходиться на воді. Але я цього не побачив:(, бо воду спустили.      В 1794 році тодішній власник барон Стілфрід запросив визначного музиканта Карла Дітерза з Дюсельдорфу, котрий в 1799 р помер. В середині потрапити не вдалося через самі знаєте що. Але враження це не зіпсувало, бо по дорозі відкрилось багато гарних краєвидів з озерами і ставками. #ČervenaLhota, #CZ, #zamek

Біля самісінького кордону з Австрією (чехи кажуть Rakovsko, до цих пір мені ніхто не пояснив чому). Отже, біля містечка Капліце у парку Шумава розкинулись руїни старої фортеці Порешін ( Pořešín),  згадки про яку сягають 1270 року. Зараз це лише руїни скельного укріплення на річці Малші ( Malší), а колись було важливим блокпостом на торгівельному шляху, який вочевидь тут проходив. Основних руйнувань зазнав за часів гуситів і з того моменту (початок 15 століття) не відновлювався. Силами волонтерів можна побачити реконструкції майстерні коваля, Гончара (дядько Гугл вперто виправляє назву ремесла на прізвище) і середньовічного житла. А зараз декілька світлин для візуалізації.  В'їздна брама  Майстерня коваля  графічна реконструкція фортеці парк Шумава. 

 Усне історичне інтерв’ю Шевчук Марії Петрівни 1925 року народження, жительки села Малиничі, записане 26.04.2017 року вчителем історії Малиницького НВК Прохніцьким Олександром Анатолієвичем.  Добрий день! Скажіть, як вас звати?  Шевчук Марія Петрівна.  Якого року народження Ви?  1925 року. Буде 92 роки в августі місяці.  Скажіть, будь ласка. Ви пам’ятаєте коли тут у нас в селі були німці?  Помню. В 41 році 22 – го іюня, ровно в четирє часа. Кієв бомбі лі нам обьявілі, діктор виступив і нам об’явив, я тоді в Шепетовке вчилася у медицинському технікумі, в обшем по радіо виступив: «Вніманініє! Вніманіє, сєводня нє обьявляя нікакой войни, і нє ім’я нікакіх претензій нємєцкіє бомбардіровщікі бомбілі» і начав казати які города і всьо таке.  І ви приїхали сюди (мається на увазі в село).  В нас через тиждень прийняли зачот, екзамен. Дали нам удостовєрєніє такі маленькі бо це перший курс і ми як могли добралися із Шепетовки, приїхали на Гречани на станцію. Тут були з Проскурова, тоді він був Пр