Цікава історія

    Життя складається не лише з буднів, а і з прекрасних моментів вихідних днів. Поспішаючи заробити на життя, ми дуже часто забуваємо просто пожити і насолодитись красою, яка є поруч. Саме тому в неділю 30.09.18 вирішив відкрити для себе маленьку Прагу, а заодно і маленьку Флоренцію з Парижем. далі мова піде про не велике. але таке гарне місто Оломоуц, розташоване в Моравії. перед тим як почати засвоїть два правила:     1. Подорожуйте поїздом, це не дорого і досить зручно, просто купіть квиток і сідайте в потяг. в який Вам повідомлять в інформаційному бюро, навіть дадуть роздруківку. Якщо запізнились на один, не варто панікувати, за ним прийде інший і так буде протягом цілої доби.     2. Тут є три типи потягів: державні ( сині ) і приватні (жовті і чорні). Як ви вже зрозуміли, дізнались ми про це випадково, пропустивши свій і сівши у жовтий з якого нас чемно попросили вийти:))). Але це вже друга історія.      По приїзді ми одразу рушили до центру, від вокзалу треба йти прямо 2 км.

На карті області село Водички розміщене на захід від Хмельницького , за 4 кілометри від магістралі Хмельницький – Львів   та за 18 кілометрів від міста Хмельницький. Площа села –1,4 кв.км. В селі проживає –439 осіб. Назва села Водички походить від слова «вода», тому що з усіх боків його оточують місцини із водою . Ще тепер у селі є два ставки: один у центрі села, а другий великий з південної сторони відмежовує село Водички від сусіднього села Климківці . Першу згадку про село Водички ми знаходимо в джерелах кінця XVI ст., згадуються в податкових списках у 1487 році . Тоді в селі, яке належало одному з польських феодалів налічувалося 4 ланових господарств. Але, як свідчить ряд знахідок, територія сучасного села була заселена ще в далекі часи . Тут знайдено деякі предмети матеріальної культури трипільських племен (фрагменти глиняних фігурок жінки, посуду, бронзові фібули). Залишився в селі і курган раннього залізного віку. На території торф ’ яника біля села у 1952 р. був зн

Звідки походить назва? Отримало свою назву село від річки Вовк – правої притоки Південного Бугу, саме на ній за 15 км від міста Хмельницького розташоване село. Місцеві топоніми «Чорний ліс», «Футір», «Березина», «Завали» вказують на лісисту місцевість, частину якої можна і сьогодні спостерігати. Першу писемну згадку про село знаходимо у Ю.Сіцінського, датованою 21 листопада 1799 року в честь побудови храму   Св. Архистратига Михаїла. Храм був побудований на кошти священика Іосіпа Крівіцького, дім дерев’яний при одному куполі, на ньому є дзвіниця. У 1872 році церква була приєднана до приходу села Нижні Вовківці «…із за крайньої бідності як церкви, так і прихожан». В 1877 році на території села купив маєток поміщик Ф.Чайковський, якому, до слова, належало 400 десятин землі, тоді як селяни загалом мали 300 десятин. Нащадки Чайковського Людь і Мунь панували на селі до 1917 року. Село було розташоване між панським маєтком (садком) на сході і помешканнями Длугашевського П.Й. і Свідер

ШАРОВЕЧКА Територ ією села протікає річка Плоска, розташоване на правому березі річки Південний Буг, розташоване село на Подільській височині за 2 км від обласного центру в західному напрямку.   Перша згадка датується 1621 р., коли село входило до складу Плоскирівського повіту «starostwa» [5; с.5] . Назва походить від слова Шарварок — так називали обов'язкову повинність на виконання робіт з ремонту та утримання доріг.   Тут проживають етнічні поляки З 1672 – 1699 рр. Поділля знаходилося під окупацією турків. Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим поміщики Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії, мазурського Поозер'я. У XVIII ст. село отримало назву Шаровечка,   активно розширилась польська громада, так звані "мазури" [2; с.7] , нащадки яких склали основу теперішнього католицького населення села. В часи панування на Поділлі Російської імперії, цариця Катерина ІІ подарувала село Шаровечка фельдмаршалу Гудов