Проект усної історії "Повсякденне життя жителів села Малиничі в кінці 1980 - на початку 1990 років"

 
Завершили роботу над проектом усної історії. В ході роботи для себе підкреслили досить цікаві висновки. Вкотре не перестаю дивуватися нашій терплячості і подвигу молоді та української інтелігенції, яка на своїх руках винесла ідею створення власної державності. Всім іншим - по цимбалам. Головне, щоб не голодали. 

Приємно для себе підкреслювати, що сьогодні частка українського в нашому суспільстві помітно зростає на очах. Нарешті зі скрипом починаємо формувати громадянське суспільство. головна умова - не бути байдужим і робити щоденну посильну працю

Над проектом працювали: Прохніцький Олександр Анатолійович - вчитель історії Малиницького НВК; Побережний Олександр , Собко Аліна - учні 10 класу Малиницького НВК. 

Дякую всім, хто долучився і допомагав. Про результати конкурсу повідомлю.
Участь у ІІ етапі захисті МАН, 11-12.02.2016. 

Коментарі

  1. Unknown9 листопада 2016 р. о 08:47

    Молодці, історію потрібно досліджувати, здавалось би недавня історія, а вже викликає запитання.
    Перемоги Вам.

    ВідповістиВидалити
  2. taktocno.blogspot.com14 листопада 2016 р. о 08:29

    Дякую і Вам за допомогу в реалізації проекту

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ЧОРНИЙ ОСТРІВ - ОСТРІВ СКАРБІВ

Зображення
        І не дарма. В цьому я щиро переконався на власні очі і, піддивившись в інтернеті трохи інформації вирушив в дорогу на своєму ровері. Добратися до селища не важко, це всього лиш 20 кілометрів в сторону Грузевиці і Мар'янівки.       Світлини і короткий опис від журналістів газети "Є" https://ye.ua/podorozhi/34825_Podorozhuyemo_Hmelnichchinoyi_Bogorodicya_u_vishivanci_ta_inshi_cikavinki_Chornogo_Ostrova.html Ось такі краєвиди Грузевиці трапляються, якби не дріт, що перерізував світлину можна було б подумати, що це пейзажі XIX ст. А  так нас зустрічає Чорний з жовто-блакитними фарбами, гербом і якимось не зрозумілим радянським гербом Чорного острова на якому зображені крани, циркуль і колосок на возику. Хоча є й такі дуже цікаві орнаменти     Якщо цього Вам мало тоді трішечки Вам історії у стрічку. Заздалегіть повідомлю, що цю інформацію мені надала Тетяна Кухар - вчителька історії Чорноострівського НВК ...
Докладніше

Малиничі над Самцем

Зображення
Нариси історії села Малиничі Село Малиничі розташоване в центрально-західній частині України, а саме в Хмельницькому районі Хмельницької області. Від обласного центру всього за 10 кілометрів в західному напрямку по автомагістралі Хмельницький-Львів. Є також залізничне сполучення. Село лежить в межах горбистої Верхньобузької височини, абсолютні висоти, якої сягають 350м, в зоні лісостепу . Рельєф, грунтові та агрокліматичні умови території сприятливі для господарського і сельбищного освоєння, що зу мовило давнє заселення Малиничів і видозміну ландшафтів внаслідок активного антро погенного впливу. З заходу на схід через територію села протікає   річка Самець, яка є притокою Південного Бугу. Річка бере свій початок в сусідньому селі Кудринці і , перш ніж досягти Південного Бугу, утворює каскад ставків та водосховищ, один з них є на території села, який місцеві жителі називають просто «Великим ставом». Якщо поглянути на село з висоти пташиного польоту, можна помітити, що розта...
Докладніше

Шаровечка

ШАРОВЕЧКА Територ ією села протікає річка Плоска, розташоване на правому березі річки Південний Буг, розташоване село на Подільській височині за 2 км від обласного центру в західному напрямку.   Перша згадка датується 1621 р., коли село входило до складу Плоскирівського повіту «starostwa» [5; с.5] . Назва походить від слова Шарварок — так називали обов'язкову повинність на виконання робіт з ремонту та утримання доріг.   Тут проживають етнічні поляки З 1672 – 1699 рр. Поділля знаходилося під окупацією турків. Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим поміщики Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії, мазурського Поозер'я. У XVIII ст. село отримало назву Шаровечка,   активно розширилась польська громада, так звані "мазури" [2; с.7] , нащадки яких склали основу теперішнього католицького населення села. В часи панування на Поділлі Російської імперії, цариця Катерина ІІ подарувала село Шаровечка фельдмаршалу Гудов...
Докладніше