ЩО ПОЄДНУЄ ГУСАР, АЛЕКСАНДРА ІІ І МАДОННУ?

    Що ж поєднує ескадрон гусар, російського імператора Александра ІІ і «мадонну»? Відповідь: Малиничі – село над Самцем (р.Кудрянка) Хмельницького району.

    Звідки взялись гусари? Оскільки Подільська губернія була прикордонним краєм Російської імперії в кінці ХІХ ст. імператорським урядом приймається рішення про розміщення 35 Бєлгородського полку у повітовому місті Проскурові. У 1889 році тут в районі Дубове (тодішньому передмісті) розміщується штаб полку, а солдат розквартировують по п’ятьох селах: Карпівцях, Ружичанці, Копистині, Шумівцях, Перегінці і в нашому селі Малиничі. І хоч ескадрон гусар перебував тут один рік можна лише уявити яке враження на молодих дівчат справляли молоді кавалеристи.

 

    Таких пам’ятників в Україні лише три. Кожна революція вважає за потрібне знищувати пам’ятники минулого. Нещодавно ми «попрощалися» з бовванами Леніну, а колись більшовики так само «прощались» з пам’ятниками царської епохи. Один із пам’ятників був у нас. У 1884 році  погруддя російського імператора Александра ІІ виконав член імператорської академії мистецтв Роберт Робертович Марфельд. Тоді Малиничі були центром волості (адміністративної одиниці до складу якої входило 14 сіл: Малиничі, Волиця, Вищі і Нижні Вовківці, Гречани (Гричана), Карпівці, Кудринці, Малашівці, Мацьківці, Розсоша, Ружичанка, Ружична  (Рожична), Шаровечка (Шаравечка), із загальною кількістю 17 099 жителів. 

Сучасний вигляд

    Робота Віктора Бродського. Є у нас ще один пам’ятник якому більше 170 років. Майже не відомий і от – от зруйнується. На приватній садибі Шевчука Петра, за легендами на місці трагічної загибелі родички власників села Маковецьких, розташований пам’ятник в народі прозваний «святою» або «малиницькою мадонною». Архітектором був Віктор Бродський (Бродзький) автор знаменитого надгробка Лаури Пшиздецької, що нині зберігається в костелі св. Петра і Павла у Кам’янці – Подільському. Колись перебувало у Чорному Острові, де і проживала, до слова, прекрасна Лаура.