РЕПРЕСОВАНІ МАЛИНИЧАНИ

Розпочинаємо серію публікацій про жителів села Малиничі, котрі волею долі, чужим розчерком пера опинились за межею закону. Хоча термін «закон» вжито умовно, оскільки більшовицькі кати не послуговувались ні Конституцією ні будь якими іншими нормативно – правовими актами, що діяли на той час на території окупаційного радянського режиму. З метою недопущення у майбутньому подібних злочинів, з пам’ятю про невинно убієних, з Богом.

Козіцький Володимир Пилипович, 1890року народження, уродженець села Юзефівка, Фельштинського району Кам’янець-Подільської області, син псаломщика (батько мав у власності землю). З 1920 року Володимир Пилипович проживав у селі Малиничі, працював дорожнім майстром  в ДЕУ657, безпартійний. З 19 лютого 1938 року затриманий за статею 54-104І за контрреволюційну діяльність і повалення радянської влади. В поле зору радянських спецслужб Володимир Пилипович потрапив саме через своє походження і організацію церковної п’ятдесятки (була така форма організації віруючих для відправи богослужіння в умовах заборони церкви). Справу розслідував лейтенант Г.Б. Черкащенко. Буквально за місяць справу було зфабриковано не на користь засудженого. У засудженого залишились дружина Козіцька Анна Петрівна 1907 р.н., син Борис 1924р.н., син Ігор 1927 р.н. Цікаво, що голова сільської ради Мороз Петро Степанович видав довідку, написану наче під копірку про діяльність таємної організації «ПОВ» (польської організації військової). В довідці зазначись зв’язки із іншими діячами організації. За вироком революційної трійки розстріляний (07.04.1938р), де похований не відомо. (ДАХО.-Ф.-Р.-6193.-Опис.12.-Спр.7082.-арк.9).

Гудима Самуїл Онуфрійович, 1897 р.н. також звинувачений у антирадянській діяльності як член «ПОВ». Під ковпак спецслужб потрапив після 1933 року, як такого, що займався шкідництвом, а насправді цілком справедливо протестував проти надвисоких податків. Для дискредитації пригадали службу  у 1918 році у військах Української Держави та армії УНР у складі охорони Малиницької волості і начебто участь у придушені повстань у Малашівцях і Волиці.  (ДАХО.- Ф. – Р. – 6193. – Опис. 12.- Спр. П7082.- арк.10). За вироком трійки розстріляний (18.05.1938р.). Де похований не відомо.

Грицков Андрій Йосипович, 1894 р.н. також звинувачений як член «ПОВ», у 1918 році служив у військах УНР., 1931 року вів активну агітацію проти колективізації, 18.05.1938 ростріляний. (ДАХО.- Ф. – Р. – 6193. – Опис. 12.- Спр. П7082.- арк.24).

Під схожі жорна репресій потрапив і Римарчук Семен Кирилович, 1894 р.н. (був комісаром в армії УНР в м.Шарівці), розстріляний 07.04.1938 р. (ДАХО.- Ф. – Р. – 6193. – Опис. 12.- Спр. П7082.- арк.26).  

Отже, по надуманій справі «польської організації військової» проходили: Бикуляк Ф.І., Римарчук С.К., Гудима С.О., Грицьков А.Й. та Козіцький В.Ф. За вироком суду всіх їх було направлено на розстріли до м. Кам’янець – Подільського.

Місце розстрілу ймовірно було біля залізничного вокзалу