Прага-одне з найкрасивіших міст Європи

Різнобарв‘я запахів, мов, національностей все це у головному місті Чеської республіки- Празі.

Порохова вежа

Єрусалимська синагога-найбільша і наймолодша

Ратуша

Першою пам‘яткою виявилась єрусалимська синагога, побудована 1906-1908 рр., детальніше тут: https://www.prague.eu/ru/object/places/1636/jeruzalemska-synagoga  Символічно, якраз у річницю трагедії в Бабиному яру.

Карту не купував, оскільки тут було багато вказівників і все поруч, з чого я дуже зрадів.
Згодом на шляху трапилась римо-католицька церква св. Георгія XIV ст.

  

В якому ще й на службу потрапив. До слова, чехи-атеїсти у переважній більшості, вірують лише 10%.
Далі мій маршрут пролягав до старого міста де мене накрило хвилями туристів, різноманіттю мов та національностей. Трапились: філіпінці, перуанка, яка не могла знайти потрібний автобус, китайці, в‘єтнамці, турки, афроамериканці, москалі і через одного українці.

   

Потім була Порохова брама, ринкова площа із різноманітними сучасними атракціями . Але найбільше мене в будівлі ратуші вразило ні, не годинник. Хоча годинник дуже красивий, а табличка з іменем людини, яку спалили біля неї-гусита Яна Зилівського 9 березня 1422 року. І такі іменні таблички мені будуть часто траплятися на очі. «Тут загинув у боротьбі за свободу... 1945 році», «тут було ростріляно акцію студентів 1948 року». Ось якою має бути політика пам‘яті! Бо стародавні будови це добре і красиво, це притягує туристів із товстими гаманцями, але найважливіше це передовсім пам‘ять про людей, які поклали своє життя в боротьбі за ідею і не важливо чи зараз вона актуальна, важлива увага до людини.  

 

Меморіальні дошки

 

 Далі був Карлів міст-найстаріший міст через річку Влтаву, саме він сполучає старе місто і королівську резиденцію, побудований за наказом Карла IV і в будівництві так само як і в кам‘‘янецькій фортеці використовувались курячі яйці))). І так, це найбільш попсовіше місце в Празі на якому я не міг не за фоткатись.