Олімпіадні завдання 8 клас
Департамент освіти і науки,
молоді та спорту Хмельницької облдержадміністрації
Хмельницький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти
II етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з
історії
8 клас
Максимальний час на виконання завдань –
2,5 год.
Максимальна кількість балів – 115 балів
1.
Робота з поняттями
1.1.
Дайте визначення поняттям
«Братство»,
«Лютеранство»,
«Ставропігія»;
1.2.
Дайте визначення поняттям та застосуйте їх для пояснення явища(події,
процесу)
«Магнати»,
«колонія»,
«Козацька республіка»;
1.3.
Розгадайте анаграми
«убарізужя» - суспільний клас
власників капіталу, який отримує доходи в результаті торгівельної, промислової,
кредитно-фінансової та іншої підприємницької діяльності;
«фумарнутака» - підприємство
(виробництво), основане на ручній, ремісничій техніці та поділі праці, стадія,
розвиток промисловості, що передувала великій машинній індустрії;
«єреревотст цакозотв»,- взяті урядом Речі Посполитої на
військову службу «вільні люди».
Максимальна кількість балів -12(3+6+3)
2.
Знайдіть допущені в історичному тексті помилки
У 1592 р. польський король Стефан
Баторій видав указ, за яким на службу
було взято 1000 українських шляхтичів. Ніяких особливих прав і привілеїв
вони не мали і, власне, нічим не відрізнялися від решти. Щоправда, велися
переговори про надання їм «прав і вольностей». Згода тоді була досягнута. За
часів польського короля
Сигізмунда II Август 1598 р. 300 українських
шляхтичів, найнятих на службу, було занесено до спеціального списку— привілею. Причини, що спонукали польський уряд вчинити так: прагнення
залучити українських шляхтичів на державну службу, використовуючи їх для
захисту своїх східних кордонів; бажання
встановити над ними контроль і з такий спосіб посилити їхній вплив на
українське суспільство та уникнути загострення відносин з Московським царством
та Кримським ханством; намагання не допустити антипольських повстань у зв’язку
з наслідками молдовського походу козаків на чолі з Сулимою. Надання українським
шляхтичам певних прав-привілеїв означало визнання польською владою їх як головної військової сили Речі Посполитої. У
такий спосіб було узаконено монархічний лад, що сформувався в Україні.
Максимальна кількість балів -18 (18*1)
3.
Висловіть свою думку:
3.1 щодо прочитаного –
«Кальвін
відкрив двері монастирів не для того, аби вигнати звідти монахів, а для того,
щоб загнати туди весь світ».
Чи мав підстави так говорити Вольтер?
3.2 щодо події –
Найдорожчому
во Христі сину нашому Сигізмунду ІІІ, славному королю польському, папа
Климентій VІІІ посилає привіт. Думаю, що не треба пояснювати, як близько ми
беремо до серця спасіння руського народу. Зважаючи на важливість справи і нашу
пасторську турботу, ми доручаємо справу твоїй величності і посилаємо наше
апостольське благословення»
Яку справу доручив Папа Римський польському
королю? Як Ви оцінюєте цю подію?
3.3 щодо історичної постаті-
В
епітафії А.Кальнофойського його величали
«Руським Сципіоном», а папський легат у Польщі писав: «Він може бути названий кращим
воєначальником нашого часу, він 33 рази ставав переможцем на полі битви... в
бою він не поступається хоробрістю Ромулу». Видатний польський хроніст Мацей Стрийковський називав його «другим
Аннібалом, Пірром і Сципіоном руським і литовським... мужем святої пам’яті і
надзвичайно прославленої діяльності».
Кому належать такі характеристики?
3.4 щодо історичної пам’ятки-
Максимальна кількість балів – 20(4*5)
4.
Робота з інформацією
Безпосереднім приводом до цієї
війни стали події травня 1618 р. у Празі. Озброєний натовп увірвався до королівського
палацу і викинув з вікна двох членів габсбурзького уряду з 18-метровоі висоти у
фортечний рів. Ця подія увійшла в історію під назвою «Празька дефенестрація» і
була сприйнята як знак політичного розриву з Австрією.
Імператор Фердінанд був скинутий з чеського престолу, а королем обрали
кальвініста Фрідріха Пфальцського. У 1620 р. чеське військо було розгромлене
силами імператорської армії та Католицької ліги. Почався нечуваний терор.
У 1625 р. у війну на боці
протестантів вступив данський король Христіан IV. Йому допомагали фінансово Англія і Голландія.
До нього приєдналися війська північно-німецьких князів. В імператора не було
грошей, але ситуацію врятував герцог Валленштайн — онімечений чеський
дворянин-католик, якому належала майже вся північно-східна частина Чехії. Він
запропонував цинічну систему створення армії та її утримання: вона повинна жити
за рахунок високих, але фіксованих контрибуцій з населення. Таким чином, розбій
перетворювався на закон. У 1626 і 1627 pp. данський король зазнав
поразок від католицького воєначальника Тіллі та Валленштайна. У 1627 р.
«Похоронний сейм» у Празі закріпив утрату Чехією національної незалежності, вона
була позбавлена всіх привілеїв. У 1629 р. у місті Любек було підписано мир, за
яким Данія отримала назад свої провінції, але зобов'язалася не втручатися в
німецькі справи. Це спричинило негативну
реакцію у північних країн. У 1629 р. імператор прийняв едикт про реституцію
(відновлення) прав католицької церкви на все секуляризоване майно. Не бажали
істотного посилення Габсбургів інші європейські держави, тому продовження війни
з цих причин стало неминучим.
Улітку 1630 р. у Померанію
ввійшли війська шведського короля Густава-Адольфа — одного з кращих полководців
того часу. Вони виступили на боці протестантів. Його армія була спочатку не
дуже великою, але національно-однорідною, мала досвід війни в Польщі.
Густав-Адольф запровадив деякі нововведення — ширше застосування вогнепальної
зброї, легку польову артилерію зі швидкострільних гармат, гнучкі бойові порядки
в піхоті. Чисельність армії Густава-Адольфа зросла з 13 до 40 тис. їй удалося
витіснити імператорські війська з Північної Німеччини . Шведський король захопив Баварію і Мюнхен.
Його успіхи викликали в католицької Європи шок. В листопаді 1632 р. біля міста
Лютцена в Саксонії шведи завдали поразки доти непереможному Валленштайну, але король-переможець
загинув у бою. Це прискорило падіння шведської гегемонії в Німеччині. Шведи
зазнали поразки в битві при Нердлінзі. Мир було підписано у Празі у 1635 р.
У війну вступає Франція, яка не
хотіла посилення Габсбургів. Бої йшли з перемінним успіхом, але на початку 40-х
років французи та шведи переважали. У 1642, 1643, 1644, 1645 pp. союзники
одержували значні перемоги в битвах. З 1643 р. почалися мирні переговори, але
війна ще тривала. У 1648 р. були підписані мирні договори. Швеція отримувала
всю Західну Померанію та велику контрибуцію.
Швеція стала великою європейською державою і реалізувала свою мету
панування над Балтикою. Франція отримала Ельзас і під опіку 10 імперських міст.
Республіка Сполучених Провінцій та Швейцарія отримали міжнародне визнання.
Герцогство Бранденбург-Пруссія значно розширилося і вплив його істотно зріс.
Політична роздробленість Німеччини була закріплена на 200 років. Священна
Римська імперія та Габсбурги втратили колишню силу. Статус офіційної релігії в
імперії отримав кальвінізм. Війна принесла розорення Німеччині Економіка зазнала
істотних втрат. Розвиток Німеччини було пригальмовано.
Це була перша загальноєвропейська війна, вона закріпила новий баланс
сил на континенті.
Подайте одержану інформацію у
вигляді:
4.1 тез;
4.2 розгорнутого плану;
4.3 схеми;
4.4 таблиці
Максимальна кількість балів – 40(4*10)
5.
Історія рідного краю
Які пам’ятники (пам’ятні знаки) встановлені у
Вашому районі (місті, області) відомі
тобі? (не менше 5 різних типів). Висловіть свою думку щодо доцільності і
доречності їх встановлення. Які події періоду історії, яку ти вивчаєш, не достатньо відображені в пам’ятниках (пам’ятних знаках)?
Максимальна кількість балів – 25(5+10+10)
Коментарі
Дописати коментар