По околицях Хмельницького

Катались в околицях Хмельницького, нюхали квіти і годували комарів, шукали пам‘ятник російському імператору Александру II, дивувались родинним склепом Маковецьких, їли суницю і ржали.


                          Шимки. За півгодини нарішали велосипеди, сіли і катнули.
Один із квестів - на кладовищі (старому) знайти пам'ятник Александру ІІ (таких пам'ятників є всього три в Україні) і один в селі Малиничі, абсолютно нікому не відомий. Напис на пам'ятнику: "Сооружен крестьянами Малиничской волости 1887 году". Більше читайте тут. https://taktocno.blogspot.com/2018/02/blog-post.html
"Біль за втрату донечки не змозі зарадити днів його, вічний спокій дарує мені Богородиця". 16 метровий склеп польського поміщика Людовіка Маковецького у вигляді хреста (чому хреста адже поміщик мав бути католиком?)
 
Словом, ще багато таємниць криється від нас у цих прадавніх руїнах. 
Стосовно донечки, коли йшли до т.зв. "грубого хреста" побачили надгрібок із зображенням Діви Марії (типово для католиків).





                                    Дорога на Гречани, колись входили до Малиницької волості і, я так розумію, була основною, бо трасу, якою ми їхали будували під час німецької окупації (1941-9144рр)

                                                   А ось,  власне і пам'ятник Александру ІІ

 
А якщо Вас зацікавило і ви б хотіли дізнатись більше, тицніть сюди: https://taktocno.blogspot.com/2018/05/blog-post_16.html

Коментарі

  1. Unknown27 січня 2022 р. о 10:37

    скажіть будь-ласка місцезнаходження памятника Олександру 2 (я просто хочу з своїм другом поїхати )

    ВідповістиВидалити

Дописати коментар

Популярні дописи з цього блогу

ЧОРНИЙ ОСТРІВ - ОСТРІВ СКАРБІВ

Зображення
        І не дарма. В цьому я щиро переконався на власні очі і, піддивившись в інтернеті трохи інформації вирушив в дорогу на своєму ровері. Добратися до селища не важко, це всього лиш 20 кілометрів в сторону Грузевиці і Мар'янівки.       Світлини і короткий опис від журналістів газети "Є" https://ye.ua/podorozhi/34825_Podorozhuyemo_Hmelnichchinoyi_Bogorodicya_u_vishivanci_ta_inshi_cikavinki_Chornogo_Ostrova.html Ось такі краєвиди Грузевиці трапляються, якби не дріт, що перерізував світлину можна було б подумати, що це пейзажі XIX ст. А  так нас зустрічає Чорний з жовто-блакитними фарбами, гербом і якимось не зрозумілим радянським гербом Чорного острова на якому зображені крани, циркуль і колосок на возику. Хоча є й такі дуже цікаві орнаменти     Якщо цього Вам мало тоді трішечки Вам історії у стрічку. Заздалегіть повідомлю, що цю інформацію мені надала Тетяна Кухар - вчителька історії Чорноострівського НВК ...
Докладніше

Малиничі над Самцем

Зображення
Нариси історії села Малиничі Село Малиничі розташоване в центрально-західній частині України, а саме в Хмельницькому районі Хмельницької області. Від обласного центру всього за 10 кілометрів в західному напрямку по автомагістралі Хмельницький-Львів. Є також залізничне сполучення. Село лежить в межах горбистої Верхньобузької височини, абсолютні висоти, якої сягають 350м, в зоні лісостепу . Рельєф, грунтові та агрокліматичні умови території сприятливі для господарського і сельбищного освоєння, що зу мовило давнє заселення Малиничів і видозміну ландшафтів внаслідок активного антро погенного впливу. З заходу на схід через територію села протікає   річка Самець, яка є притокою Південного Бугу. Річка бере свій початок в сусідньому селі Кудринці і , перш ніж досягти Південного Бугу, утворює каскад ставків та водосховищ, один з них є на території села, який місцеві жителі називають просто «Великим ставом». Якщо поглянути на село з висоти пташиного польоту, можна помітити, що розта...
Докладніше

Шаровечка

ШАРОВЕЧКА Територ ією села протікає річка Плоска, розташоване на правому березі річки Південний Буг, розташоване село на Подільській височині за 2 км від обласного центру в західному напрямку.   Перша згадка датується 1621 р., коли село входило до складу Плоскирівського повіту «starostwa» [5; с.5] . Назва походить від слова Шарварок — так називали обов'язкову повинність на виконання робіт з ремонту та утримання доріг.   Тут проживають етнічні поляки З 1672 – 1699 рр. Поділля знаходилося під окупацією турків. Плоскирівське староство виявилося повністю спустошеним, у зв'язку з чим поміщики Замойські переселяють сюди селян із польської Мазовії, мазурського Поозер'я. У XVIII ст. село отримало назву Шаровечка,   активно розширилась польська громада, так звані "мазури" [2; с.7] , нащадки яких склали основу теперішнього католицького населення села. В часи панування на Поділлі Російської імперії, цариця Катерина ІІ подарувала село Шаровечка фельдмаршалу Гудов...
Докладніше