Цікава історія

    Запланували 22. 04.2018 проїхати ось таким маршрутиком.     09:30 старт. Ага, якби не так. З самого ранку почались якісь непонятки, наче всі обставини були проти. Та не тут то було. Колесо, яке в Іщука Олега поломалось, було успішно полагоджене і через годину ми стартували. Планували проїхати 35 км по грунтовим та лісовим дорогам, дізнатися більше про сакральну архітектуру церков Поділля.        Книжківці. У 1782 році тут була збудована церква св. Параскеви на кошти тодішніх власників Чарторийських. Церква належала греко-католикам, проте, вже через 14 років церква перейшла під підпорядкування московії.  Потім наш шлях проляг через Шумівці, Баламутівку.Тут нас підстеріг другий ганж. колесом вхопив колючку, довелось клеїти. Дякую Гошику, що взяв ремкомплект.  А поки колесо клеїлось, зовсім поруч я знайшов ще одну церкву.  Дізнатися про неї не вдалося за браком часу.    ...

        Сьогодні у приміщенні обласного інституту післядипломної освіти навчались. Сергій Барабаш показав "Магію power point". Здавалось би прості речі, але і не зовсім. Такі собі лайфхаки для роботи в сервісі.     Аліна Дяченко та Юлія Прозоровська познайомили із сервісом для створення колажів (Фотовісі - сервіс для створення колажів ) та інтерактивних мап Thinklink (приклад):  https://www.thinglink.com/scene/1040913232258138114     І згодом ми познайомились із просто надзвичайним сервісом "кахот". Ось Вам приклади того, що встиг зробити. https://kahoot.com/welcomeback/  Дякую Кенц Галині Іванівні за чудову нагоду навчатись і пізнавати нові можливості.

         29 березня, коли ще не зовсім відішли від снігу, що випав напередодні, коли ще свіже болото під ногами заважає ходити, понесла нещасна доля (зла жидівка) в мандри "Подільською Швейцарією" (Тут мушу визнати, що до Швейцарії нам, як Савченко до Президента, проте, якщо підключити фантазію і таке інше то, може, колись...) Про першу половину дня читайте ось тут:  https://tashdkr.blogspot.com/2018/03/czesc.html              Не буду Вас перевантажувати великими текстами, але, якщо Ви захочете яскраво провести вихідний день з дітьми чи з сім'єю - сміливо їдьте до Сатанова .         Якщо Вам замало вражень, тоді вирушайте по дорозі на Чортків там повернете у Колидзянах на Шманьківчики і біля жовтого магазину вліво на Залісся. Заплутались? Дзвоніть до Бориса Гори 0673695671 він все розповість і покаже.         Отже, в Заліссі на Вас чекатиме печера "Млинки" - уніка...

      ДЕНЬ ПЕРШИЙ  Сьогодні, 5 березня 2018 року, в Міністерстві освіти і науки України нагородили переможців конкурсу наукових і творчих робіт ім. Володимира Маняка та Лідії Коваленко, присвяченого роковинам Голодомору. Загалом на конкурс надійшло близько 1350 робіт. Учасниками стали школярі, вчителі, методисти, наукові співробітники музеїв та аспіранти з усієї України. “Для того, щоб молодь розуміла цінність історії, ми разом з партнерами проводимо такі конкурси. Так ми хочемо донести до учасників, як важливо будувати історію без маніпуляцій і викривлень. Адже факти і докази становлять базу історичних досліджень. Важливо звернути увагу й на те, як працювали учасники. Для участі у конкурсі школярі створювали спільні проекти або об'єднувалися у команди з вчителями. Це та сама методика партнерства, до якої прагне Нова українська школа”, - зазначив заступник Міністра освіти і науки Павло Хобзей.     У конкурсі взяли участь осв...

Розпочинаємо серію публікацій про жителів села Малиничі, котрі волею долі, чужим розчерком пера опинились за межею закону. Хоча термін «закон» вжито умовно, оскільки більшовицькі кати не послуговувались ні Конституцією ні будь якими іншими нормативно – правовими актами, що діяли на той час на території окупаційного радянського режиму. З метою недопущення у майбутньому подібних злочинів, з пам ’ятю про невинно уб ієних, з Богом. Козіцький Володимир Пилипович, 1890року народження, уродженець села Юзефівка, Фельштинського району Кам’янець-Подільської області, син псаломщика (батько мав у власності землю). З 1920 року Володимир Пилипович проживав у селі Малиничі, працював дорожнім майстром  в ДЕ У657 , безпартійний. З 19 лютого 1938 року затриманий за статею 54-104І за контрреволюційну діяльність і повалення радянської влади. В поле зору радянських спецслужб Володимир Пилипович потрапив саме через своє походження і організацію церковної п ’ятдесятки (була така форма організації ...

Нариси історії села Малиничі Село Малиничі розташоване в центрально-західній частині України, а саме в Хмельницькому районі Хмельницької області. Від обласного центру всього за 10 кілометрів в західному напрямку по автомагістралі Хмельницький-Львів. Є також залізничне сполучення. Село лежить в межах горбистої Верхньобузької височини, абсолютні висоти, якої сягають 350м, в зоні лісостепу . Рельєф, грунтові та агрокліматичні умови території сприятливі для господарського і сельбищного освоєння, що зу мовило давнє заселення Малиничів і видозміну ландшафтів внаслідок активного антро погенного впливу. З заходу на схід через територію села протікає   річка Самець, яка є притокою Південного Бугу. Річка бере свій початок в сусідньому селі Кудринці і , перш ніж досягти Південного Бугу, утворює каскад ставків та водосховищ, один з них є на території села, який місцеві жителі називають просто «Великим ставом». Якщо поглянути на село з висоти пташиного польоту, можна помітити, що розта...

    Що ж поєднує ескадрон гусар, російського імператора Александра ІІ і «мадонну»? Відповідь: Малиничі – село над Самцем (р.Кудрянка) Хмельницького району.     Звідки взялись гусари? Оскільки Подільська губернія була прикордонним краєм Російської імперії в кінці ХІХ ст. імператорським урядом приймається рішення про розміщення 35 Бєлгородського полку у повітовому місті Проскурові. У 1889 році тут в районі Дубове (тодішньому передмісті) розміщується штаб полку, а солдат розквартировують по п’ятьох селах: Карпівцях, Ружичанці, Копистині, Шумівцях, Перегінці і в нашому селі Малиничі. І хоч ескадрон гусар перебував тут один рік можна лише уявити яке враження на молодих дівчат справляли молоді кавалеристи.       Таких пам ’ятник ів в Україні лише три. Кожна революція вважає за потрібне знищувати пам ’ятники минулого. Нещодавно ми «попрощалися» з бовванами Леніну, а колись більшовики так само «прощались» з пам ’ятниками царсь...